Саджанці винограду Піно Грі

Піно Грі-технічний сорт винограду, родом з Бордо (Франція). Його назва перекладається як "маленький зелененький", що досить дивно для сорту із чорним забарвленням ягоди. Належить до еколого-географічної групи західноєвропейських сортів винограду. У Франції основним регіоном його зростання є Медок. Також вирощують цей сорт в Грав, Мулі-ан-Медок та Песак-Леоньян. Але площі його на Батьківщині не великі. Йому рідко відводять понад 5% площ виноградника. Багато виноробів продовжують з ним працювати, оскільки досягаючи повної зрілості, він стає для енологів справжнім «бонусом».
Сила зростання кущів – середня. Пасинків за сезон утворює невелику кількість. Дозрівання лози-хороше. Лист середній, середньорозсічений, трьох-або п'ятилопатевий. Верх листової пластини – рівний, сітчасто-зморшкуватий, а нижня сторона листа покрита густим павутинним опушенням. Черешкова виїмка відкрита, стрілчаста, іноді - вузька, із загостреним дном. Квітка двостатева. Кетяг дрібний або середньої величини, циліндроконічний або конічний, пухкий. Ягода дрібна, округла, чорна, покрита густим восковим нальотом. Шкірка товста, груба, неміцна. М'якуш соковитий. Смак – нейтральний, без сортового аромату. Сік незабарвлений. Цукровість зазвичай - невелика - 19-20 %, при кислотності - 7-9 г/л. Врожайність низька.
Піно Грі відноситься до сортів пізнього терміну дозрівання, дозріває в середині жовтня.
Стійкістю до основних виноградних хвороб сорт похвалитися не може. Сильно уражається мильдью. До Оідіум має деяку стійкість. Сильно ушкоджується гроздовою листовійкою, Стійкість сорту до зимових мінімумів також не висока. Без смерті центральної нирки може витримати морози до - 18°С.
Пти Вердо дуже рідко використовують із виробництва моносепажного вина. Зазвичай його доля - сорт-улучшатель. Саме для цього його використовують у асамбляжах. У хороший рік, навіть мікродобавка Піно Грі, надає бленду більш насиченого кольору, сильної танінової структури і потужної ароматики в якій переважають яскраві тони фіалки.